Тип
Локація
Площа
Рік
01
Завдання: створити затишний і безпечний дім у надрах землі.
“Якщо не слухати світ відкритим серцем і розумом, не звертати уваги на те, що відбувається навколо, чим пахне повітря, що говорять люди, світ починає диктувати свої жорстокі, немилосердні правила”, – говорить засновник і творчий керівник української студії дизайну, архітектури та кераміки Сергій Махно.
02
Пропонуємо вам невеличку подорож на глибину 15 метрів і нижче. Там знаходиться автономний будинок, який за рівнем комфорту та оснащення конкурує з наземними резиденціями. Ззовні “План Б” нагадує вхід до музею сучасного мистецтва або навіть до військової бази. Ми намагалися створити просту і лаконічну форму, яка б усім своїм виглядом говорила про надійність, але водночас була б естетично привабливою, не відлякувала і впускала б вас як з землі, так і з повітря.
03
Масивна бетонна конструкція обладнана трьома входами та вертолітним майданчиком на даху. Він займає всього 172 квадратних метри і може бути розміщений як поруч з основним будинком, так і, як у нашому випадку, десь у лісі.
Згідно з міжнародними рекомендаціями, верхній поверх знаходиться на глибині 15 метрів. Проникаючи глибше, наш "пиріг" має такі шари: житловий простір, поверх з системою водопідготовки та генератором, шар електрообладнання, а в самому низу - колодязь. Бункер плану "Б" має три виходи, а у вогнестійке евакуаційне "кільце" можна потрапити практично з будь-якої точки. Це зроблено для того, щоб у разі виникнення небезпеки всередині бункера його мешканці не витрачали час на те, щоб вибратися назовні (особливо з огляду на площу приміщення), а могли відразу потрапити на маршрут евакуації, наприклад, з санвузла або спортзалу.
Почнемо з того, що ми облаштували басейн з рибками. В окремій кімнаті є сад з фіто-обладнанням, де можна вирощувати овочі та деякі фрукти. Також на житловому поверсі є великий склад продуктів харчування. Кімнати для персоналу згруповані в окремій зоні.
На перший погляд, ці апартаменти нічим не відрізняються від земних. Мінімалістичний і спокійний простір, де на сторожі ваших снів стоїть Кавс, а над ліжком - авторські хмаринки ХМАРА від Сергія Махна, з яких ніколи не йде дощ. Але якщо ви звернете увагу на архітектуру дизайну, то помітите відсутність гострих кутів - форма кімнати майже циліндрична. Цей прийом не часто використовується в наземній архітектурі, але тут він одразу допомагає нам створити ілюзію нескінченності, ніби стін не існує.
Знову ж таки, ми не ділимо простір стінами у звичний спосіб. Між тематичними зонами - лише невагомі перегородки, які є частиною лабіринту, що починається далеко за горизонтом і закінчується десь на іншому кінці світу. На фізичному рівні відчувається, що за ними є щось, що веде у нескінченність.
Місця загального користування максимально наближені до того, як ми звикли жити на землі. Тут є великий обідній стіл, за яким можуть зібратися всі мешканці.
Ми приділили багато уваги зонам для спорту, відпочинку та оздоровлення. Фізичне і духовне тіло - це єдине ціле, і коли одному з них погано, то й іншому не може бути добре. Почнемо з зони басейну. Вона відокремлена від загальної спортивної зони ширмою і за рахунок освітлення сильно відрізняється за настроєм.
План Б не забув і про можливих домашніх улюбленців, облаштувавши спеціальний майданчик для вигулу собак. Тут все по максимуму як на вулиці: дерево, каміння, трава. Евакуаційне коло також може слугувати місцем для тривалих прогулянок і для їзди на велосипеді. Ми намагалися максимально передати фізичний світ за рахунок матеріалів і простоти рішень. А світ нематеріальний - за рахунок архітектурних прийомів, технологій і людської фантазії.
Згідно з міжнародними рекомендаціями, верхній поверх знаходиться на глибині 15 метрів. Проникаючи глибше, наш “пиріг” має такі шари: житловий простір, поверх з системою водопідготовки та генератором, шар електрообладнання, а в самому низу – колодязь. Бункер плану “Б” має три виходи, а у вогнестійке евакуаційне “кільце” можна потрапити практично з будь-якої точки. Це зроблено для того, щоб у разі виникнення небезпеки всередині бункера його мешканці не витрачали час на те, щоб вибратися назовні (особливо з огляду на площу приміщення), а могли відразу потрапити на маршрут евакуації, наприклад, з санвузла або спортзалу. Звісно, всі системи в підземній будівлі “Плану Б” автономні. Водопостачання, каналізація, закрита система вентиляції з рекуперацією, забором та очищенням повітря. Що б не відбувалося на поверхні Землі, життя в Плані Б продовжуватиметься. Системи будуть детально розроблені на стадії проекту разом зі спеціалізованими підрядниками. Наразі ми розробили проектну пропозицію бункера, власне бачення. Основна маса будівлі – залізобетон, найміцніший дует, оптимальна вартість. Двері автоматичні, але з можливістю ручного управління. Безпосередньо біля входу в бункер розташований дезінфекційний щит, за ним – кварцова зона. До підземної будівлі ведуть головні гвинтові сходи і ліфт, а також два прольоти гвинтових сходів для персоналу і завантаження запасів – так потоки розподілені і не заважають один одному.
Почнемо з того, що ми облаштували басейн з рибками. В окремій кімнаті є сад з фіто-обладнанням, де можна вирощувати овочі та деякі фрукти. Також на житловому поверсі є великий склад продуктів харчування. Кімнати для персоналу згруповані в окремій зоні. У підземній будівлі плану “B” є окреме приміщення для надання медичної допомоги, з ізолятором та закритою зоною для зберігання запасів медикаментів. “Безпека – на першому місці. Моїм пріоритетом було забезпечення комфортного сну, температури, якісної їжі, води та повітря. Решта – для комфорту”, – розповідає головний інженер студії Ольга Собчишина.
На перший погляд, ці апартаменти нічим не відрізняються від земних. Мінімалістичний і спокійний простір, де на сторожі ваших снів стоїть Кавс, а над ліжком – авторські хмаринки ХМАРА від Сергія Махна, з яких ніколи не йде дощ. Але якщо ви звернете увагу на архітектуру дизайну, то помітите відсутність гострих кутів – форма кімнати майже циліндрична. Цей прийом не часто використовується в наземній архітектурі, але тут він одразу допомагає нам створити ілюзію нескінченності, ніби стін не існує.
Навпроти ліжка – кам’яний сад, який закінчується високочутливим екраном-вікном, вигляд якого можна змінити одним натисканням кнопки на пульті управління системою “Розумний дім” – наприклад, на засніжені гори або сонну ранкову вулицю Києва. Більше того, можна “відчинити” вікно і відчути легкий вітерець або запах свіжоскошеної трави.
Знову ж таки, ми не ділимо простір стінами у звичний спосіб. Між тематичними зонами – лише невагомі перегородки, які є частиною лабіринту, що починається далеко за горизонтом і закінчується десь на іншому кінці світу. На фізичному рівні відчувається, що за ними є щось, що веде у нескінченність.
У цьому приміщенні вперше в нашому проекті з’являється нержавіюча сталь. Коли ми думали про те, який з матеріалів ми хотіли б взяти з собою під землю, цей був одним з перших. Лаконічна, практична, підходить для різних типів приміщень. Тут він одночасно розділяє і з’єднує гардероб і душову кімнату.
Другим прийомом, який ми використали в цьому приміщенні, стала гра з кількома рівнями світла. Конструкція стелі передбачає алюзію на світловий ліхтар: у стелі є купол з LED-системою, який створює враження, що над нами знаходиться підлога з вікнами, а в цих вікнах – небо. <br><br>
Простір максимально порожній, це місце спокою, де немає нічого, що могло б набриднути під час тривалого перебування в цих стінах. З прикрас – лише тихий плющ, якому для щастя не потрібне сонце.
“Сучасні люди занадто звикли до свободи і відсутності обмежень. Життя в бункері, навіть дуже комфортному, – це життя в рамках. Ми намагалися спроектувати простір так, щоб люди відчували їх мінімально”, – розповідає співавтор проекту, архітектор Ігор Гавриленко.
Місця загального користування максимально наближені до того, як ми звикли жити на землі. Тут є великий обідній стіл, за яким можуть зібратися всі мешканці. Бібліотека, де можна усамітнитися, але де ти не будеш самотнім. Кінотеатр зі зручними кріслами, потужною акустикою, 5D-системою та колекцією найкращих фільмів усіх часів.
Ми приділили багато уваги зонам для спорту, відпочинку та оздоровлення. Фізичне і духовне тіло – це єдине ціле, і коли одному з них погано, то й іншому не може бути добре. Почнемо з зони басейну. Вона відокремлена від загальної спортивної зони ширмою і за рахунок освітлення сильно відрізняється за настроєм. Денного світла в басейні немає, основне джерело світла тут – зеленувате підсвічування на дні басейну. Блакитнуваті стіни, острівці “землі” – здається, що ти плаваєш у нічному морі, а не в бездушному спортивному басейні. Зона велотренажерів наповнена тим же драйвом дискотечних залів: освітлення і акустика тут відповідні. Зона багатофункціональних тренажерів – це вже класичний спортзал з денним світлом і концентрацією на досягненні поставлених цілей. Завдяки таким рішенням ми створюємо різні сценарії, передбачаючи різний настрій: від медитативного дрейфу в уявному морі до хардкорного тренування на м’язи спини. І знову ми зустрічаємо округлення простору, його подвоєння в дзеркалах, перетікання стін в стелю – все для того, щоб створити відчуття легкості, нескінченності.
План Б не забув і про можливих домашніх улюбленців, облаштувавши спеціальний майданчик для вигулу собак. Тут все по максимуму як на вулиці: дерево, каміння, трава. Евакуаційне коло також може слугувати місцем для тривалих прогулянок і для їзди на велосипеді. Ми намагалися максимально передати фізичний світ за рахунок матеріалів і простоти рішень. А світ нематеріальний – за рахунок архітектурних прийомів, технологій і людської фантазії.
“Цей проект – звільнення від емоцій, роздуми про продовження людського життя за будь-яких обставин і спроба знайти відповідь на питання, чи може архітектура створювати враження життя на поверхні, перебуваючи в його глибинах”, – підсумовує Сергій Махно.
