Тип
Локація
Площа
Рік
TECTON – комплекс із будинку та ресторану на березі річки Буг у Миколаївській області. Сучасний український стиль проєкту поєднав гіперлокальність, індивідуалізацію та біофільний дизайн. Адже ландшафт разом із тектонічними валунами віком у три мільярди років став частиною інтер’єрів, екстер’єрів, зонування й території комплексу.
Будинок втілив мрію великої родини про життя в гармонії з природою. А ресторан став популярним місцем для туристів та місцевих.
Його кинула природа. Виклик був про красу. Чи зможемо ми її не зіпсувати, а підкреслити? Збудувавши комплекс із будинку та ресторану у сучасному українському стилі на розломі Українського кристалічного щита. Прямо на крутому схилі на березі гордої ріки Буг (літературний прийом, норми будівництва не порушені – ред.) з тектонічними валунами віком у три мільярди років. Так, щоб не порушити симфонію природи, а продовжити її.
Будинок мав втілити мрію великої родини. Затишну мрію з трьома гостьовими квартирами для рідних і рестораном. Виклик був прийнятий. З цього розпочався Tecton House.
Потім був камінь. Ще один. Багато каменів. Маленькі й справжні тектонічні велетні. Деякі ми порізали на плити. Деякі – відкопали з-під землі. Аби вони стали частиною інтер’єрів, екстер’єрів, зонування й території. Інші залишили там, де вони простояли мільярди років. Ми максимально використали місцеві матеріали та традиційні техніки. Адже гіперлокальність – це нове luxury, повага до своїх традицій і природи.
Були натуральні матеріали, дуже багато. Щоб віддзеркалити ландшафт. Клінкерна цегла допомогла будинку стати частиною краєвиду. Огорожі не було, і ніколи не буде. Жодних перешкод між людиною й природою.
А ще – геопластика. Аби підняти весь комплекс над схилом. На який ми буквально «посадили» ресторан. Валуни увійшли прямо до інтер’єру.
Штучний ставок. Каміння. Яскраві риби грають у воді. Навколо – плити, вирізані з тектонічних валунів. Кращий природний роздільник між будинком і рестораном важко уявити.
Дизайн у сучасному українському стилі наче обіймає ландшафт. Великі панорамні вікна – очі комплексу. Щоб насолоджуватися краєвидом. Світло й дихання природи у кожному кутку. Біля входу у будинок – артоб’єкт DIDO, зооморфна скульптура духа-оберега від MAKHNO.
Декілька поколінь великої дружньої родини. Усього 12 рідних. Один будинок. Планування розроблене так, аби у кожної сім’ї був автономний простір. Але щоб усі були поруч. І могли проводити час разом у спільних зонах. Отже, три окремі квартири з індивідуальними дизайнами. Просторі гостина та кухня. Камін. Величезна тераса. Краєвид на берег річки, схил, прадавні валуни, небо та хмари. А ще – ресторан.
«Проєкт зацікавив складністю. Адже приймати виклики та перетворювати їх на архітектурні шедеври – це ДНК MAKHNO STUDIO. Завдання цілком збігалося з нашою філософією – дотримання традицій біофільного дизайну, екологічності, використання натуральних матеріалів і постійного пошуку нестандартних ідей.
Рішення інтеграції комплексу в ландшафт народилося, коли я розглядав дерево на тому ж схилі, де ми мали побудувати майбутній TECTON. Я зрозумів, що треба «посадити» проєкт на схил, як то дерево. Нічого не порушуючи. А навпаки – усуваючи будь-які кордони між архітектурою та природою», – розповідає головний архітектор проєкту Олександр Махно.
Його кинула природа. Виклик був про красу. Чи зможемо ми її не зіпсувати, а підкреслити? Збудувавши комплекс із будинку та ресторану у сучасному українському стилі на розломі Українського кристалічного щита. Прямо на крутому схилі на березі гордої ріки Буг (літературний прийом, норми будівництва не порушені – ред.) з тектонічними валунами віком у три мільярди років. Так, щоб не порушити симфонію природи, а продовжити її.
Будинок мав втілити мрію великої родини. Затишну мрію з трьома гостьовими квартирами для рідних і рестораном. Виклик був прийнятий. З цього розпочався Tecton House.
Потім був камінь. Ще один. Багато каменів. Маленькі й справжні тектонічні велетні. Деякі ми порізали на плити. Деякі – відкопали з-під землі. Аби вони стали частиною інтер’єрів, екстер’єрів, зонування й території. Інші залишили там, де вони простояли мільярди років. Ми максимально використали місцеві матеріали та традиційні техніки. Адже гіперлокальність – це нове luxury, повага до своїх традицій і природи.
Були натуральні матеріали, дуже багато. Щоб віддзеркалити ландшафт. Клінкерна цегла допомогла будинку стати частиною краєвиду. Огорожі не було, і ніколи не буде. Жодних перешкод між людиною й природою.
А ще – геопластика. Аби підняти весь комплекс над схилом. На який ми буквально «посадили» ресторан. Валуни увійшли прямо до інтер’єру.
Штучний ставок. Каміння. Яскраві риби грають у воді. Навколо – плити, вирізані з тектонічних валунів. Кращий природний роздільник між будинком і рестораном важко уявити.
Дизайн у сучасному українському стилі наче обіймає ландшафт. Великі панорамні вікна – очі комплексу. Щоб насолоджуватися краєвидом. Світло й дихання природи у кожному кутку. Біля входу у будинок – артоб’єкт DIDO, зооморфна скульптура духа-оберега від MAKHNO.
Декілька поколінь великої дружньої родини. Усього 12 рідних. Один будинок. Планування розроблене так, аби у кожної сім’ї був автономний простір. Але щоб усі були поруч. І могли проводити час разом у спільних зонах. Отже, три окремі квартири з індивідуальними дизайнами. Просторі гостина та кухня. Камін. Величезна тераса. Краєвид на берег річки, схил, прадавні валуни, небо та хмари. А ще – ресторан.
«Проєкт зацікавив складністю. Адже приймати виклики та перетворювати їх на архітектурні шедеври – це ДНК MAKHNO STUDIO. Завдання цілком збігалося з нашою філософією – дотримання традицій біофільного дизайну, екологічності, використання натуральних матеріалів і постійного пошуку нестандартних ідей.
Рішення інтеграції комплексу в ландшафт народилося, коли я розглядав дерево на тому ж схилі, де ми мали побудувати майбутній TECTON. Я зрозумів, що треба «посадити» проєкт на схил, як то дерево. Нічого не порушуючи. А навпаки – усуваючи будь-які кордони між архітектурою та природою», – розповідає головний архітектор проєкту Олександр Махно.
