Як це – бути архітектором
Блог Сергія Махно
16.05.28
Як це – бути архітектором? Після цього питання голова роздувається від думок, мов повітряна куля. Підбираєш слова, але не знаходиш«ті самі».
Так далі не можна – вирішили ми. Беріть чай, печиво. Сьогодні розкажемо про своє, архітектурне.
Проектуючи будинок, архітектор бере на себе відповідальність. За людей, які називатимуть його «домом».Чоловіків та жінок, що гулятимуть із собаками у сквері неподалік. Листоношу, якого будинок зустрічатиме кожен ранок. Мандрівників, що зупиняться на зелений і розділять з ним лише один момент.
Яку емоцію залишить будинок? Як говоритиме зі своїм гостем? Це залежить від контекстів, які архітектор вкладе у простір. Права «недопрацювати» немає.
Бути архітектором – це як долати марафон, тільки краще. Старт – ідея. Фініш – реалізація. На початку ти корчиш із себе спортсмена: крутий, повний сил і запалу. До середини трохи видихаєшся, але тримаєш темп. Не піддаєшся сонцю, дощу чи… шлунку, що вмовляє: «Ей, давай краще поїмо».
Траси в марафоні складні, звивисті. Хтось зіб’ється з шляху, а хтось просто втомиться нести рюкзак. Це нормально, такий собі природний відбір.
Найскладніше даються останні «кроки». Хочеться всіх кинути (або щось в когось кинути).Є тисячу НЕ, аби зійти з дистанції. Діалог із клієнтом НЕ складається. Нестандартне планування НЕ відповідає ергономіці. Постачальники НЕ вкладаються в терміни. Але набагато приємніше перетинати фініш із гордим «так, я це зробив!».
Бути архітектором – це бачити об’єкт у просторі. Будівля має дружити з середовищем, а не сперечатися з «сусідами» розмірами та стилем.
Практика важить більше, ніж теорія. Але лише осмисливши «до», можна створити «після».
Бути архітектором – це засинати під Ле Корбюзьє, Бенема, Корена (або хоча б знати, хто ці люди).
Бути архітектором – це ставити дивні запитання. Як ви себе відчуваєте? Ким або чим? Клієнт не розуміє. Ти розумієш, що клієнт не розуміє. Пояснюєш раз. Вдруге. Так архітектор перетворюється на психолога, і розмова затягується не на одну чашку чаю.
Бути архітектором – це як грати в футбол. Без командної гри не досягнеш якісного результату.
«За картинкою», яку ми звикли бачити, стоїть купа людей. Архітектор + клієнт. Архітектор + виконроб. Архітектор + підрядник … Архітектура – механізм, заснований на взаємодії.
Бути архітектором – це ловити на собі здивовані погляди, тому що «ма, чому чому цей чоловік так довго стоїть біля будівлі?».
Якщо зустрічаєш вартісний об’єкт – не підеш, поки не розгадаєш архітектурний ребус. Дивишся, аналізуєш. Іноді всередині прокидається перфекціоніст і думає, що б змінити, але це вже інша історія.
МИ ПЛАНУВАЛИ ПОДІЛИТИСЯ ДУМКАМИ, ЩО ЖИВУТЬ ВСЕРЕДИНІ. НАТОМІСТЬ – ПОБАЧИЛИ ВЛАСНУ ПРОФЕСІЮ У НОВОМУ СВІТЛІ.
Спасибі вам.
Заходьте частіше в гості.
