Троє у човні: іспанське бюро RCR Arquitectes

Коли 1 березня оголосили переможців Притцкеру-2017, перше запитання було – “хто це?”. Так, можна було сказати: “круті хлопці, давно за ними стежу”. Але, будемо відверті, ці архітектори не були такі відомі, як свого часу Заха Хадід чи Френк Гері.

Вперше за історію премії перемогло тріо. До цього архітектурного лева ділили тільки між двома архітекторами. У 1988 році приз дістався Гордону Баншафту (США) та Оскару Німеєру (Бразилія). У 2001-ому – швейцарському бюро Herzog & de Meuron Architekten (Herzog & de Meuron Architekten), а в 2010-ому – лаконічному за стилем японському дуету SANAA.

Нових переможців звуть Рафаель Аранда, Кармен Пігем і Рамон Вілалт. Разом вони – камерне іспанське бюро RCR Arquitectes. Їх об’єкти дуже грамотні, контекстуальні, народжені на грунті історії, топографії, традицій.

Природа – знаменник, до якого архітектори зводять усі об’єкти. Вони прив’язують будівлі до ландшафту, щоразу перед проектуванням приміряючи на себе роль дослідників. У розташуванні, геометрії, матеріалах не існує випадковостей. Кожну деталь ретельно розробляють і продумують.

• “Ми звикли прочитувати місце, ніби воно говорить з нами на власному алфавіті, вигаданому спеціального для цього місця і для нас,” – говорить Кармен Пігем.

Історія бюро почалася в Олоті, невеликому містечку у 100 кілометрах від Барселони. У 1987 році архітектори закінчили школу при Технічному університеті Каталонії, а через рік вже заснували студію. Сьогодні робота тріо нагадує виступ а капела: один починає, другий підхоплює і продовжує концепцію.

• “Для нас дуже важливо працювати разом, – говорить Карме Пігем в інтерв’ ю для The New York Times. – Нас завжди троє. Нехай у нас шість рук, але голос – один.”

ПРОЕКТИ RCR ARQUITECTES

• Виноробня Bell-Lloc у Паламосі, Іспанія 2007

Приміщення зі сталевими бічними панелями, крізь які пробиваються сонячні промені. Кути посилюють ефект світла і підкреслюють складну геометрію будівлі.

• Дитячий садок у Бесалу, Іспанія 2010

Градієнти пластмаси нагадують веселку в будівлі. Скляні блоки від підлоги до стелі займають значну частину простору, впускаючи в інтер’єр кольорові фільтри природного світла.

• Музей Soulages в Родезі, Франція 2014

Простір-хамелеон складений із монолітних блоків, що підносяться над землею. У будівництві архітектори використали кортеновую сталь як основу, тому екстер’єр споруди повільно змінюватиметься з плином часу.

• Ресторан Les Cols в Олоті, Іспанія 2011

Каркас будівлі утворений із металевих труб під шапкою з прозорого пластику. Простір напіввідкритий, і гості закладу можуть насолоджуватись прекрасною панорамою навколишньої вулканічної місцевості за обідом чи вечерею.

• Майданчик для тренувань Tossols-Basil Athletics в Олоті, Іспанія 2000

Архітектори з повагою підійшли до ландшафту і зберегли дерева всередині тренувальної арени. Проект підкреслює єдність природи та спорту, а головним елементом дизайну слугує рослинність, що змінює барви залежно від пори року.

• Центр мистецтв (La Cuisine Art Center) у Негрепеліссі, Франція 2014

У захованого всередині кам’яних стін історичної будівлі інтер’єру сучасний бунтарський характер. Простір зі сталі та скла служить майданчиком для виставок, конференцій, семінарів із дизайну продуктів та кулінарного мистецтва.