Еклектика: вибачте, що?
Блог Сергія Махно
15.09.10
Дядечко Гайдеггер сказав, що бути – значить створювати. У контексті еклектики “бути” – це не тільки створювати, а й поєднувати.
Еклектика в сухому перекладі – “обраний”, “добірний”. Інтер’єр спроектований за принципом міксування. Між різними стилями вибудовуються родинні зв’язки. Точки дотику: спільний колір, текстура, архітектурне рішення.
Еклектична вечірка – улюблений плейс для нестандартних пар. Не дивуйтеся, якщо елегантний шовк прийде разом із грубою мішковиною, а картини XVI століття з’являться в супроводі власних «шедеврів» господаря будинку. Горизонтальні та вертикальні смуги можна зустріти серед квіткової компанії паттернів.
Еклектика – це як полотно художника, на якому різні фарби об’єднуються в гармонійну картину.
Еклектика завжди була наслідком діалогу культур, проте домінантом у мистецтві стала лише в XIX столітті. Хто винен? Романтизм із своєю філософією “вільного переміщення в часі” та запереченням канонів.
Еклектика “позичила” все комфортне і красиве з інтер’єрів минулого, ствердивши таким чином свою головну рису – багатокомпонентність.
Впізнати еклектику з тисячі можна за розмаїттям текстилю, м’якими меблями, декоративними елементами. Її захоплюють форми: зигзаги, овали, смуги в паттернах. “Що є форма?” – питання другого порядку. Сутність поступається місцем конструкції.
Тон композиції встановлюють різні предмети з різних куточків світу. Особлива приємність – можливість експериментувати та поєднувати.
