#makhno_architour: ТОП-5 сучасних будівель Дрездену

Якщо ви колись гуляли містом з архітектором, то знаєте – між ними існує особливий, невидимий зв’язок, вони бачать одне одного по-іншому і говорять своє мовою. Традиційний маршрут замки-ратуші-собори обов’язково доповнюється найцікавішими проектами колег за останні роки.

У нашій новій рубриці #makhno_architour розповідаємо про сучасну архітектуру у всьому світі, яку бачили ми і рекомендуємо побачити кожному. Про це не пишуть звичайні путівники, ми перевіряли. Де їсти-пити, винаймати житло і купувати сувеніри – все це ми опускаємо. Тільки сучасна архітектура, тільки хардкор.

Отже, починаємо з Дрездену. Розповідає архітектор Олександр Ковпак.

Музей воєнної історії

Музей складається із двох частин: арсеналу 1877 року та сучасної добудови, котру спроектував американський архітектор Даніель Лібескінд 2011-го. Класичне тіло будівлі проткнуте безжальним клином. Автори хотіли змусити відвідувачів замислитися про суть війни і її наслідки, про власний потенціал агресії. Крім того, архітектура відображає протистояння минулого і теперішнього та втілює в собі контрасти воєнної історії Німеччини. І світової взагалі. Чим більше трактувань – тим краще, вважають автори.

«Цілком у стилі Лібескінда. І більше схожий на скульптуру, а не на архітектуру. Такий підхід у проектуванні притаманний музеям, і це круто», – ділиться враженнями Саша.

Фото: Studio Libeskind

Нова Синагога

Була збудована 2001 року за проектом групи архітекторів Ванделя, Лорха та Хірша на місці зруйнованої синагоги. Нова будівля – це відображення того, що можна відійти від шаблонності, не порушуючи найсуворіші правила. Будівля має кубічну форму, декоративне каміння схоже на піщаник (натяк на Стіну плачу) і не має нічого спільного зі своєю попередньою версією. 2002 року синагогу визнали найкращою спорудою Європи.

«Якби я будував синагогу, створив би її саме такою. Ніби з майбутнього. Підхід в проектуванні цієї синагоги можна порівняти з підходом Оскара Німеєра у його легендарному проекті Кафедрального собору Пресвятої Діви Марії – усі канони проектування духовних будівель збережені, а їх дуже багато, ціла наука, але форма нова і неочікувана», – розповідає Саша.

Фото: Dmitry Yagovkin

Палац культури

Палац культури – привіт із соціалістичного минулого. Місцеві з любов’ю називають цю споруду “Культі”. Його хотіли демонтувати, але, зрештою, вирішили модернізувати, і вже у 2017 році відчинилися двері нового Дрезденського палацу культури. Ззовні – типовий мозаїчний фасад, а всередині – модернізм у всій своїй акустичній досконалості.

«Інтер’єр змінили, екстер’єр залишили і отримали такий цікавий контраст. Заходиш у непримітну будівлю, а там таке. Як з київським ЦУМом».

Фото: Nikolaj Lund

Фото: gmp Architekten

Скляна мануфактура

Все буде скло. Вежа висотою в 40 метрів? Скляна. Стіни? Скляні. Загальна площа скляного покриття – 27,5 тисяч кв м. І це – завод Volkswagen. В центрі будівлі – публічний простір. Стоїш у царстві скла і дивишся як з контейнерів сходять нові автівки.

Створений за проектом німецького архітектора професора Гюнтера Хена і відкритий 2001 року. Символом скляної мануфактури є вежа-склад готової продукції, що на 40 метрів височіє над Дрезденом, куди відвідувачі можуть піднятися ліфтом.

«Так стається із промисловими будівлями, коли їх проектують не інженери, як зазвичай, а архітектори», – зауважує Сашко.

Фото: Олександр Ковпак

Інститут імені Макса Планка

Проект 2000 року фінських архітекторів Мікко Хейккінена та Маркку Комонена та німецької архітектурної фірми HENN. Тут проводять дослідження із молекулярної та клітинної біології. Ідея будівлі полягала в тому, щоб забезпечити лабораторію останніми технологіями. У той же час – створити простір, що надихатиме її співробітників на нові відкриття.

«Мене більше захоплює інтер’єр. Один із тих, у яких відчуваєш себе маленьким-маленьким», – зізнається Сашко.

Фото: HENN