Топ-10 проектів Тойо Іто
Статті
17.01.06
Він як Джармуш у кіно, Мессі у футболі і Боуї в музиці. Балансуючи між конструктивізмом і постмодернізмом, цей архітектор створив ідеальний крематорій, бібліотеку з 166 арками і майже живу вежу, яка реагує на вітер.
У нашому дайджесті – топ-10 проектів японця, лауреата Притцкерівської премії Тойо Іто.
МЕДІАТЕКА В СЕНДАЇ, ЯПОНІЯ (2001)
7 поверхів вартували архітектору семи років роботи.
Зовні скляна будівля нагадує великий акваріум, у якому замість риб – бібліотеки, кінотеатри, студії та виставкові площі. Не плавають, стоять.
Ніби водорості крізь поверхи проростають асиметричні труби. Неслухняно змінюють напрямки, збільшуються і зменшуються в діаметрі.
Оболонку з подвійного скла оздоблюють кольорові пікселі, тому після заходу сонця вона магічно розчиняється. Оголені водорості-труби та платформи перетворюються на гігантську кібер-інсталяцію.
У 2011 р. завдяки асейсмічній структурі будова перенесла семибальний землетрус, довівши, що краса та надійність можуть бути синонімами.
БІБЛІОТЕКА УНІВЕРСИТЕТУ МИСТЕЦТВ ТАМА В ТОКІО, ЯПОНІЯ (2007)
Будівля-протест проти нудної архітектури. Автор переосмислив концепт бібліотеки і створив поліфункціональний простір-магістраль для людей, які перетинатимуть університетське містечко.
Це місце, куди можна прийти почитати, поговорити про високе, відпочити чи просто випити кави.
Особливість першого поверху – тут немає стін. 166 арок прорізають чотирикутник будівлі, дозволяючи природним декораціям жити всередині споруди.
КРЕМАТОРІЙ MEISO NO MORI В КАКАМІГАХАРІ, ЯПОНІЯ (2006)
Meiso no Mori з японської – значить “ліс для медитації”. Це квінтесенція тиші та спокою в архітектурі.
Залізобетонне покривало даху тримають 12 тонких колон. Незважаючи на матеріал конструкції, вона невагомо підіймається і опускається, повторюючи навколишні обриси.
Будову називають одним із найбільш одухотворених проектів XXI століття.
ВЕЖА MIKIMOTO В ТОКІЙСЬКОМУ РАЙОНІ ГІНЗА, ЯПОНІЯ (2005)
Особливість вежі – оригінальний фасад, що завдяки хаосу геометрично неправильних вікон нагадує шмат швейцарського сиру.
Деякі з вікон розташовані по кутах, де у традиційної споруди знаходиться головна опора. Матеріалом для стін послужив тонкий алюміній, пофарбований у білий.
ПАВІЛЬЙОН ГАЛЕРЕЇ СЕРПЕНТАЙН В ЛОНДОНІ, ВЕЛИКОБРИТАНІЯ (2002)
З 2000 р. галерея сучасного мистецтва Серпентайн запрошує іменитих архітекторів звести тимчасовий павільйон перед основною будівлею центру.
Хребет будівлі Іто – мережа з накладених під довільним кутом трикутних і трапецієподібних форм. Точки дотику та вільні ділянки формують унікальний патерн.
МУЗЕЙ АРХІТЕКТУРИ В ІМАБАРІ, ЯПОНІЯ (2011)
Тандем архітектурних об’єктів.
“Сталева хатина” (Steel Hut) – гібрид тетраедра, октаедра та інших геометричних фігур.
Споруда з дугоподібним дахом “Срібна хижина” (Silver Hut) імітує дім, який Іто збудував для себе в Накано і за який він отримав свою першу нагороду – від Японського архітектурного інституту.
Перфоровані та прозорі екрани – ставка на притаманну японській архітектурі легкість, але в суб’єктивній інтерпретації.
БУДІВЛЯ TOD`S В ТОКІО, ЯПОНІЯ (2004)
Шкіра худої будівлі – плетиво бетонних опор і скла. Це приклад архітектурної мімікрії дерев, розташованих поблизу. Близькість обрисів вражає у холодні місяці, коли голі гілки в’язів відображаються у споруді.
БІЛЕ О В МАРБЕЛЛІ, ЧИЛІ (2009)
Дизайн-конепт приватної резиденції побудований на овалах. Форму овалу повторює отвір даху, який відкриває сад всередині будівлі, басейн і галявина обіч нього.
Бетонна споруда – приклад постмодернізму з панівними оригінальністю та графічною простотою.
ВЕЖА ВІТРІВ У ЙОКОГАМІ, ЯПОНІЯ (1986)
Більше техно-скульптура, ніж будівля. Циліндр заввишки 21 метр зберігає резервуари з водою для підземельного торгового центру.
Облицьована сталевими панелями вежа вдень дзеркалить місто, а вночі перетворюється на інтерактивний екран, який реагує на вітер та звуки. 1300 електричних ламп, 12 неонових кілець і 30 ліхтарів змінюють колір та інтенсивність світіння залежно від сили вітру та рівня шуму, зафіксованого спеціальними індикаторами.
